1 жовтня в аеропорту Астани за запитом Росії затримали громадянку України Любов Рожанську, яка прибула через Стамбул, аби забрати свого онука. Жінку утримують у СІЗО. У справі вже відомі ключові ролі сторін і установ, задіяних у ситуації.
Заявлена поїздка і сімейне оточення
Рожанська прилетіла до Астани, щоб забрати онука, якого мали привезти туди з Росії. Хлопчик народився 2018 року в шлюбі її сина та українки Анни; сім’я мешкала в Одесі. У 2021 році мати з сином поїхали до Калінінградської області РФ і залишились там жити. У липні 2026 року новий чоловік матері хлопчика та його батько зв’язалися з Рожанською, аби передати їй дитину.
Російський запит і його правові підстави
Проти Рожанської з 2023 року в Росії відкрито кримінальну справу за звинуваченням у замаху на викрадення дитини. За даними джерел, Рожанська не знала про справу і не в’їжджала до РФ. Наприкінці серпня суд у Калінінграді обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і подав запит на екстрадицію, який РФ спрямувала через Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
Українські інституції та захисники
У справі залучені:
- Міністерство закордонних справ України та Департамент консульської служби МЗС, що повідомили про контакти з казахстанською стороною;
- Посольство України в Казахстані, яке звернулося з проханням не задовольняти запит РФ;
- адвокат Рожанської Олексій Прянішников та адвокатка з Астани Різа Нурбаєва (інформація від DW, на яку посилається LIGA.net);
- українські консули, які запросили дозвіл на відвідання громадянки та отримали попередню згоду, й перебувають на зв’язку з адвокатами потерпілої.
За даними Української правди, у березні 2025 року Верховний Суд України ухвалив рішення щодо місця проживання дитини; LIGA.net вказує на рішення українського суду без уточнення інстанції.
Залишити відповідь